Сніг у квітні

Інсценізація Поліни Медведевої повісті Теннессі Вільямса «Римська весна місіс Стоун».

Відома американська акторка, раптово перервавши свою театральну кар’єру в Нью-Йорку, прилітає до Риму, де знайомиться з привабливим юнаком.

Їм здається, що їхнє життя починається спочатку, але… «Рим — жорстоке місто, і грати на його вулицях небезпечно».

Чим закінчиться ця любовна пригода — поки таємниця навіть для творців вистави.

Виставу створено за участю міжнародної команди: художник-постановник і художник з костюмів, який живе у Мюнхені і працює по всій Європі — Андреас фон Шліппе; головну роль в одному зі складів зіграє відома німецька театральна актриса Марія Магдалена Рабл. У роботі також беруть участь компанія Mirage Adventures та Фонд театрального мистецтва імені Марка Прудкіна (Ізраїль).

На творчому рахунку німецького театрального художника Андреаса фон Шліппе безліч постановок у різних європейських театрах. Так склалося, що йому часто доводилося працювати в Європі з тими режисерами, у яких в різні роки виникали серйозні протиріччя з російською реальністю, що змусили їх покинути цю країну — Юрій Любимов, Анатолій Васильєв.

Поліна Медведева — уродженка Львова, яка стала ведучою актрисою Московського Художнього Театру, зіграла головні ролі в постановках таких режисерів як Олег Єфремов, Лев Додін, Юрій Бутусов, Міндаугас Карбаускіс, Петро Фоменко та ін. Після Революції Гідності Поліна Медведева залишила МХТ і повернулася на Батьківщину, в Україну. Зараз вона активно працює у Києві як режисер, а її остання вистава «Примари» за п’єсою Г. Ібсена, котра з великим успіхом йде на сцені театру «Сузір’я» — у минулому році взяла участь в престижному Единбурзькому театральному фестивалі.

Теннессі Вільямс (1911–1983) — класик американської драматургії ХХ століття, лауреат Пулітцерівської премії, автор, який «зірвав» традиційний світ драми, а його п’єси-хіти — «Трамвай «Бажання», «Скляний звіринець», «Кішка на розпеченому даху», «Літо і дим» — стали надбанням світового театру. Шалений успіх драматургії Теннессі Вільямса в середині ХХ століття не обмежується лише координатами певного часу, окремих епох. Кращі його твори пережили часи і обставини. І саме сьогодні такі його великі п’єси як «Трамвай «Бажання» та «Кішка на розпеченому даху» стали сенсаційними подіями театрального життя Британії. У нових постановках, що переосмислюють давні події і переносять глядача у сьогодення, є відчуття саме вічного пульсу Теннессі Вільямса, геніального американського драматурга, який пройшов крізь час.