«LE CHARME À LA FRANÇAISE» (Французька чарівність). В рамках проєкту «МУЗИЧНИЙ САЛОН»

Музичний інструмент – флейта нерозривно пов'язаний із історією та культурою Франції. Вона була незмінним атрибутом концертних вечорів у стилі рококо при дворі Людовика ХV, супроводжувала французів у військові походи та відігравала значну роль у житті аристократичних салонів Парижа. Цей інструмент став символом французької революції. Звідти пішов такий вислів: «Кожна кухарка вміє грати на флейті». Тож не дивно, що саме флейтова музика займала чільне місце у творчості французьких композиторів. Твори найяскравіших із них прозвучать у майстерному виконанні заслуженого артиста – Юрія Шутка, який єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO та є обличчям цього бренду в світі та піаністки Анастасії Бикої.

У програмі:

СЕЗАР ФРАНК (1822-1890) – Соната для флейти і фортепіано ля-мажор FWV 8 (1886): в 4-х частинах:

1. Allegretto ben moderato.
2. Allegro.
3. Recitativo-Fantasia (ben moderato).
4. Allegretto poco mosso.

СЕСІЛЬ ШАМІНАД (1857-1944) – Концертіно для флейти і фортепіано ре-мажор, тв. 107 (1902).

Альбер Руссель (1869-1937) – Сюїта «Гравці на флейті», тв. 27, для флейти і фортепіано (1924): в 4-х частинах:

Пан.
Тітір.
Крішна.
Месье де ла Пежоді.

ФРАНСІС ПУЛЕНК (1899-1963) – Соната для флейти і фортепіано (1957) у 3-х частинах:

1. Allegretto malinconico.
2. Cantilena (assez lent).
3. Presto giocoso.

Виконавці:

Юрій ШУТКО (флейта), Київ-соліст Національної філармонії України, заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, артист «SANKYO».
Анастасія БИКА (партія фортепіано), Київ.

Прем’єрний твір.

Окрасою концерту «Le charme à la française» є сюїта «Гравці на флейті» Альберта Русселя, створена 1924 року. Вона складається з чотирьох частин, кожна з яких названа на честь відомих флейтистів в історії та літературі – бога природи в грецькій міфології Пана із панфлейтою в руках; щасливого пастуха з «Еклогу» Вергілія Тітіра, що грав на сопілці; індуїстського бога Крішни, котрий заворожував звуками флейти людей та тварин, а також головного героя популярного роману Анрі де Реньє «Грішна жінка» – месьє де ля Пежоді. Останній, будучи флейтистом, все ж більше полюбляв забави з жінками… Окрім цього Руссель кожну частину сюїти присвятив знаним флейтистам-сучасникам.

Попри оригінальність задуму композитора Русселя та популярність його сюїти «Гравці на флейті» у світі, в Україні її дуже рідко виконують.

Жінка-композитор.

Не менш захопливою є історія створення іншого твору – Концертіно для флейти та фортепіано композиторки Сесіль Шамінад, який вона написала 1902 року на замовлення для випускного екзамену Вищої Паризької консерваторії. На той час жінці-композитору було складно пробити собі шлях до успіху. Із самого дитинства Шамінад зіткнулася із забороною батька навчатися музиці. Попри це, вже у 8 років вона зіграла частину своєї музики відомому композитору Жоржу Бізе і отримала схвальний відгук.

Свій перший концерт Шамінад дала у вісімнадцять. І з того часу її творчість як композитора набирала популярності. Вона писала в основному характерні п'єси для фортепіано та салонні твори, які були видані ще за життя.

Шамінад стала першою жінкою-композитором, яка отримала орден Почесного легіону. Попри це, у другій половині ХХ століття її твори мало виконували. І лише Концертіно для флейти та фортепіано, яке належить до найкращих зразків легкої салонної музики ХІХ ст., мало велику популярність.

Знакові сонати.

Найвідомішим твором в репертуарі флейтистів вважають сонату Франсіса Пуленка, яку він написав 1957 року на замовлення американської Бібліотеки Конгресу. Відомо, що її автор любив створювати музику саме для духових інструментів, оскільки їхнє звучання подібне до людського голосу. Сонату для флейти Пуленк написав у Каннах. Вперше її виконав корифей флейтового виконавства Жан П'єр Рампаль під акомпанемент композитора. І досі цей твір є обов’язковим для виконання флейтистами.

Такої ж слави серед виконавців набула і соната для скрипки та фортепіано композитора та органіста Сезара Франка, який написав її 1886 року, коли йому виповнилося 63 роки. Це був весільний дарунок для 28-річного скрипаля Ежена Ізаї. Соната принесла Франку небувалий успіх, який виявився запізнілим. Адже протягом шістдесяти років його творчість не мала великої популярності. Сьогодні – це найпопулярніший твір у репертуарі не лише скрипалів, а й віолончелістів (перекладення для цього інструменту схвалив сам С. Франк), а також флейтистів. У транскрипції для флейти та фортепіано звучання цієї сонати набуває надзвичайної ніжності та трепетної мелодійності. У порівнянні з більшою частиною камерного репертуару соната Франка вирізняється складністю фортепіанної партії. Композитор, маючи від природи великі руки, наситив її фактуру потужними акордовими й октавними пасажами.

Загалом, програма концерту «Le charme à la française» підібрана таким чином, щоби слухач міг подумки перенестися в минуле, побувати у вишуканих інтер'єрах кращих аристократичних салонів Парижа й просто відпочити душею від жахливих подій сьогодення.

Юрій Шутко- соліст (флейта) Національної філармонії України, артист «SANKYO», лауреат міжнародних конкурсів, заслужений артист України (1998), кандидат мистецтвознавства (2010), доцент (2011).

Музичну освіту отримав у Львівській середній спеціальній музичній школі ім. С. Крушельницької, яку закінчив у 1986 році за спеціальністю флейта у педагога Івана Левковича. У тому ж році вступив до Литовської державної консерваторії (м. Вільнюс) в клас професора Альгірдаса Візгірди. З 1989 р. навчався в Київській державній консерваторії в класах професорів Олега Кудряшова та Володимира Антонова. В 1993 р. був прийнятий в асистентуру-стажування аспірантуру Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (творчий керівник професор Володимир Антонов), яку закінчив у 1996 р. У цьому ж році стажувався в Міжнародному університеті музичного мистецтва у Франції за програмою ЮНЕСКО (професори Лідія Ошавкова (флейта); П'єр П'єрло (старовинна музика); Льєрко Шпіллер (камерний ансамбль); Мігель Естрелла (теорія музики). За роки навчання відвідав курси вищої виконавської майстерності славнозвісних флейтистів Андраша Адор'яна (Німеччина), Ореля Ніколе (Швейцарія), Самуеля Саулуса (Естонія), Юрія Должикова (Москва), Гліба Нікітіна (Петербург).

Ще під час навчання Юрій Шутко став лауреатом перших премій численних Міжнародних конкурсів. Сьогодні він — учасник і почесний гість престижних Міжнародних музичних фестивалів як в Україні, так і за кордоном, член журі Міжнародних конкурсів музикантів-виконавців на дерев'яних духових інструментах.

Як соліст, співпрацює з усіма провідними оркестрами України. Виступав із всесвітньо відомими диригентами: Саулюсом Сондецкісом (Литва), Урсом Шнайдером, Сімоном Камартіном (Швейцарія), Станіславом Вінярчиком (Польща), Хайнцом Прамером (Австрія), Михайлом Аркад'євим (Росія); корифеями української диригентської школи — Миколою Колессою, Юрієм Луцівим, Мирославом Скориком, Романом Кофманом; видатними українськими диригентами В. Бліновим, М. Дядюрою, В. Сіренком, І. Палкіним та іншими. Грав в ансамблях зі скрипалем Богодаром Которовичем (Україна), піаністами Елеонорою Пірадовою (Україна), Людмилою Марцевич (Україна), Миколою Суком (США), Юрієм Котом (Україна), Юсуке Ішії (Японія).

Артист зробив багато записів на телебаченні та у фонд Українського радіо. Він — перший виконавець багатьох творів для флейти, як зарубіжних так і національних композиторів, написаних спеціально для нього.

Репертуар Юрія Шутка охоплює твори всіх стилів і жанрів для флейти соло, флейти у супроводі фортепіано або оркестру, створені композиторами світу за останні триста років. Багато транскрипцій популярної музики він зробив сам.

З 1993 року Юрій Шутко — концертний соліст Національної філармонії України.

З 1999 року Юрій Шутко грає на єдиній в Україні золотій флейті японської фірми «SANKYO», яка спеціалізується на випуску концертних інструментів для сольних виступів всесвітньо відомих музикантів-флейтистів і вже більше 10-ти років ця найкраща в світі компанія по виробництву концертних флейт надає музиканту честь бути її обличчям в світі поряд з найвизначнішими виконавцями-флейтистами сучасності.