Нєвинасімі люді (Театр на Михайлівській)

Двір дитинства. Занехаяне подвір`я у селі. Українське наше з вами село, до якого приїздять до бабусі дочка й онука у гості з города. Гарні і прекрасні. Зустріч бабусі, яка ніколи моря не бачила і в Києві не бувала, та онучки з айфоном, і всім атрибутом "дівчини з метро". До них долучити ще Жіночку -Людочку, яка досі не може забути як у неї "канхветки по полу розсипалися". А може те і не забудеш ніколи?

Як двір дитинства поступово перетворюється у двір тортур."І куди ти з цього двору дінешся? хіба що на кладбіще!" – говорить бабуся стиха.

Режисер Олександра Правосуд разом з дівчатами-актрисами під час репетицій згадували і своє "минуле":) Спогадами вони поділяться й з Вами. Питали українок на дорогах Києва, все хотіли докопатися,що ж таке сім`я? хто ми один одному - батьки і діти?... і вийшла комедія-гротеск - і чорна, і "біла" - чорно-біла:) - з Синьооким Полковником, з Женею Білоусовим і юним Масіком... куди ж без нього

Вистава без антракту.

Тривалість: 1 год. 50 хв.